Проявляють значну, але не повну довіру до підлеглих. як стати проджект-менеджером Існує двостороннє спілкування і деяка ступінь довіри між керівниками та підлеглими. Для цього стилю характерне недостатнє втручання керівника в ті справи, які відбуваються в колективі, ліберальний керівник фактично не впливає на життя групи.
Режим Роботи Поліклініки: Як Перейти З П’ятиденного На Шестиденний Робочий Тиждень
Часто трапляються випадки формування не індивідуального стилю, а псевдостпилю – системи прийомів, які забезпечують ситуаційний пристосувальний ефект і (з принципового погляду) не можуть бути прийнятими. Він виявляється у виробленні помилкових, хибних індивідуальних прийомів і способів роботи, що не гарантують високих результатів діяльності і затримують розвиток здібностей. До спілкування-дистанції нерідко вдаються вчителі-початківці, які бояться учнів і намагаються в такий спосіб утвердитися.
Попустительский Стиль Спілкування
У сучасному світі лідерство є надзвичайно важливою і необхідною рисою для досягнення успіху у будь-якій сфері життя. Багато випробувань та менеджерського досвіду довели, що існує кілька основних стилів лідерства, серед яких два найбільш поширені – демократичний і авторитарний. Ці два стилі мають суттєві відмінності як у способах управління командою, так і в кінцевих результатих, які вони здатні досягти. У цій статті ми розглянемо різницю між демократичним та авторитарним лідерством, їх переваги та недоліки і з’ясуємо, який стиль керівництва кращий в певних умовах.
Переваги Демократичного Стилю Керівництва
— Авторитарний стиль управління – стиль, за якого начальник не виступає як тиран і обмежує свободу колег, не даючи їм зростати… – Ваш девіз – «Я знаю, як правильно!» Демократичний стиль. Може, ви й очолюєте команду та залучаєте її до участі у проектах. Для авторитарного стилю керівництва характерно підтримання дисципліни на високому рівні, тому в умовах кризи, авралу він просто необхідний. Порівняно з автократичним стилем керівництва управління, що базується на демократичних принципах, виглядає ідеальним. Лайкерт запропонував чотири базових системи стилю керівництва (рис. 2).
Коли Використати Демократичний Стиль Лідерства
Цей стиль спілкування також є продуктивним і служить передумовою успішної навчально-виховної діяльності. Дружнє ставлення педагогів до учнів стимулює спільний творчий пошук. Важливо дотримуватись міри, щоб уникнути фамільярності, яка може негативно вплинути на навчальний процес. Менеджер-демократ не намагається одноосібно приймати рішення з усіх питань, а концентрується лише на найбільш важливих і складних. При цьому стилі управління велика ставка робиться на творчу активність підлеглих, яка не тільки не забороняється, як при авторитарному підході, а й заохочується. Також важливо мати команду, яка готова йти на компроміс та працювати разом.
Керівник колегіального стилю взаємодіє на рівні “дорослий-дорослий”, який дозволяє вільно спілкуватись, виражати власну думку. Там, де авторитарист діє наказом, тиском, демократ прагне переконати, довести доцільність рішення проблеми та користь, яку можуть отримати робітники. Прагне використовувати чутливі методи управління, а при здійсненні контролю звертає особливу увагу на кінцевий результат. У членів оргaнізaцій розвивається самостійність, яка сприяє досягненню цілей caмої оргaнізaції та керівника.
Дистанція повинна бути адекватною та випливати із загальної логіки відносин, а не диктуватися вчителем. Зловживання дистанцією може призводити до авторитаризму, що негативно вплине на результати діяльності. Характер спілкування педагога з учнями значною мірою залежить від стилю керівництва. Стиль відображає специфічні способи впливу вчителя на учнів, його манеру висловлювати вимоги та ставлення до них. Стиль комунікації є вираженням комунікативних можливостей педагога, його особистості та професіоналізму. Вчителі авторитарного стилю керують, не враховуючи думки оточуючих.
- Демократичне лідерство є ефективним у створенні сприятливого середовища для розвитку команди та досягнення тривалих результатів.
- Ренсіс Лайкерт та група його послідовників запропонували класифікувати стилі керівництва шляхом порівняння автократичного і демократичного континуумів.
- Кожній людині слід мати достатньо знань про власне Я і зіставляти свої індивідуальні якості та можливості зі змістом і формами власної комунікативної поведінки.
- У результаті учні мають міцні знання, але часто відчувають відсутність інтересу до предмета.
- У виконавців відсутнє або нерозвинуте честолюбство і вони прагнуть уникати відповідальності, бажають, аби ними керували.
Зрозуміло, ніяка спільнота виборців не застрахована від помилок, але малоймовірно, щоб такі помилки були частим явищем. 3, захищає право виборця бути абсолютно незалежним від будь-яких громадських організацій і корпорацій, погодившись у своєму виборі тільки з власними думкою, переконанням і совістю. Партійність виборів не настільки вже далеко відстоїть від авторитарності і тотальності! Демократичні лідери, з іншого боку, поділяють владу та приймають рішення за участю співробітників. Хоча авторитарне лідерство може бути ефективним у деяких ситуаціях, воно часто призводить до зниження рівня задоволеності та мотивації співробітників. Демократична лідерство може бути ефективним у ситуаціях, де важливі творчість, інновації, і коли група складається з висококваліфікованих та вмотивованих членів.
Ефективність стилю залежить від особливостей організаційної культури та може проявлятись в різному характері збалансування показників. Вчитель з емоційно-методичним стилем характеризується орієнтацією на процес і результати навчання, адекватним плануванням, високою оперативністю та деякою перевагою інтуїтивності над рефлективністю. У таких класах спостерігається явна відчуженість між педагогами і учнями. Стиль керівництва включає в себе різноманітні параметри, що формують взаємини між педагогом і вихованцями.
Прислухається до думки персоналу, особливо якщо слова підкріплені фактами… У стилі спілкування відображаються особливості комунікативних можливостей учителя, характер взаємин педагога і вихованців, творча індивідуальність педагога, особливості учнівського колективу. Протягом останніх 15—20 років з´явилося чимало розробок, пов´язаних з проблемою методів та спілів керівництва. Так, деякі автори виокремлюють такі стилі, як виконавчий та ініціативний. Різні класифікації стилів управління доповнюються й іншими різновидами стилів, які в результаті є змішаними або проміжко-вими між основними стилями. Нині існує кілька досить поширених концепцій стилів управління, які широко використовуються в процесі підготовки керівників та менеджерів.
Він показує, що його влада є необхідною для досягнення спільних цілей. Вчитель заохочує участь кожного учня у спільному процесі, розподіляє відповідальність та створює атмосферу співпраці. Рішення приймаються колективно з урахуванням думки активу, акцент робиться на допомозі учнів і використанні їхніх талантів.
Виконавчий стиль характеризується орієнтацією керівника на офіційну субординацію та міжособистісні контакти, а при ініціативному стилі переважають орієнтації на справу та на себе. Ще одне дослідження у Великобританії показало, що керівники найбільш успішних медичних установ підключали лікарів до обговорення важливих питань та спільного вирішення проблем. Стиль керівництва медичним підприємством залежить від особливостей стилю організаційної поведінки керівника, підлеглих і конкретної ситуації. Цей стиль відзначається нерішучістю та відсутністю системи у контролі за діяльністю учнів.
